Як воно було 20 років тому: український музичний 1998

Криза і дефолт, гривня падає (з 1.82 до 3.42 за 1$), на екранах телемережі з’являється «Новий канал», у Запоріжжі з конвеєра сходить перший Lanos, «Титанік» збирає 11 нагород на «Оскар’і», а на екрани виходить «Легенда про піаніста», Білл Клінтон зізнається у стосунках з Монікою Левінскі та з часом йде у відставку, а Вацлав Гавел вкотре стає президентом Чехії, помирають Френк Сінатра та  Акіро Куросава, у Косово починається військовий конфлікт, а на Євробаченні в Лондоні перемагає трансексуал з Ізраїлю Dana International.

В цей самий час світ побачив дебютний альбом Вєркі Сердючки «Я рождена для любви», Іво Бобул отримує Народного артиста України, до Києва переїжджають Океан Ельзи й видають «Там, де нас нема», ніби щось передчуваючи Ані Лорак записує альбом «Я вернусь», але Співачкою року все одно стає Ірина Білик, Віктор Павлік зводить свою «Шикидим», але Заслуженим все одно стає Олександр Пономарьов, бо ж працює з ранку до ночі…, а тепер про  оце все по черзі.


1998-й рік – 10 років на сцені святкує Ірина Білик. 3-й всеукраїнський тур, нагорода «Співачка року» й вихід збірки хітів «Найкраще 1988-1998».

Співочий дебют, який розпочне нову епоху у українській музиці, спричинить справжній вибух на довгі роки – на касетах виходить альбом Вєрки Сердючки «Я рождена для любви». Лише 6 треків, але скільки у них історії.

Квітень 1998-го, до Києва зі Львова переїжджають молоді й зелені «Океан Ельзи». Підписують контракт зі своїм першим продюсером (Віталієм Клімовим) та потрапляють до студії «Nova Records». Вже менше ніж за півроку, у вересні, хлопців видають дебютний альбом «Там де нас нема» й однойменний кліп.

В цей самий рік до Києва перебирається ще один чоловічий бенд – «Друга Ріка», який тоді ще називався більш модно «Second River». Хлопці жили на Позняках й працювали над дебютним альбомом «Я є», який побачив світ лише за 2 роки (у 2000-му).

Наталя Могилевська того року працювала менш плідно, але теж не нудьгувала й видала сингл під лагідною назвою «Подснежник». Вітчизняна Мальвіна.

Вдалим був рік для вусатої легенди Павла Зіброва: запис одразу 2 альбомів: «Золоті шляегри» (куди увійшло усе краще за попередні 4 роки музичної кар’єри) та «Нам пела скрипка».

«Демони, демони дівами, дивно манили,

Марами, сивими хмарами дика крутили»…

Один з наймістичніших синглів гурту Воплі Відоплясова «Любов». Так, він теж залунав у 1998-му. І кліп відзняли тоді ж.

20 років цьогоріч відзначатиме альбом Ані Лорак «Я вернусь». Хто б знав, що колись ці слова будуть такими актуальними для цієї пані? Та зараз не про це, ми ж у 1998-му. Молода, кудрява, та ще й одразу 12 треків видала! Однак, справжнім хітом став лише один.

«То моє кіно, ні про що воно,

Кольоровий фільм чорно-білих днів»

Такі сумні пісні тоді співав один з найкрасивіших хлопців на селі, ой, на естраді – El Кравчук. Й записав він їх до свого альбому «То моє кіно». Варто відзначити, що окрім 8 оригінальних треків, до альбому увійшла тодішня «ізюмінка» — caraoke version хіта з минулого альбому «Нічий», а також ще одна тодішня новинка у промоції альбомів – bonus track «Танго Магнолія».

Це зараз у всіх у голові застрягають невибагливі пісеньки «Время и Стекло», а колись хіти з незрозумілими буквосполученнями, яке могло добряче засісти в голові, видавав і Віктор Павлік. 1998-й рік – той самий альбом «Шикидим». Що важливо, альбом вийшов не лише на касеті, а й на СD!, і до нього увійшла чи не одна з кращих пісень Павліка – «Ти подобаєшся мені». То ж краще її послухаємо.

Фігачили у 1998-му ТНМК. Дебютний альбом «Зроби мені хіп-хоп» й одразу два кліпи до нього – на однойменну «Зроби мені хіп-хоп» (співрежисер – Фагот) та «Дибани мене» (режисер тільки Фагот). Грошей тоді у музикантів особливо не було, все знімали за власний рахунок, своїми силами. Але ж недаремно. Адже того-таки 1998-го хлопці (їх тоді до речі було набагато більше – п’ятеро) отримали нагороду «Жемчужини сезона».

Чи не найбільший успіх того року спіткав гурт Скрябін. У липні світ побачив альбом «Танець пінгвіна» (разом з кліпом на головну пісню). У серпні одразу 7 номінацій на «Таврійських іграх», запрошення з Росії до запису кавер-платівки на пісні Depeche Mode (записали пісню «Behind The Wheel»). Нагорода «Найкращий поп-гурт» на «Золотій Жар-Птиці». Кліп «Брудна як ангел» і купа нових пісень «Власний космос», «Медор», «Ліг спати і вмер і т.д.).

До появи каналу М1 залишалось ще 3 роки, а тому на укр.тв діяли 2 музичні програми «Територія А» та «Мелорама». Й не дивлячись на те, що вони намагались хоч трошки просувати українську музику, загальному засиллю російської естради це не перешкоджало.

У 1998-му році виходять й захоплюють радіоприймачі: «Тополинный пух» и «Кукла» (Иванушки International), «Красиво» и «Королева автострады» (Валерий Меладзе), «Голубая луна» (Борис Моисеев) і т.д. Та до цієї компанії дивним чином зміг увірватись ні на кого не схожий хлопчина, з божевільними очима та дивною вимовою, який співав у складі групи «Мумій Тролль». «Утекай», «Дельфины», «Девочка», «Владивосток 2000» у 1998-му гучно лунали з приймачів.

Та справді розривали тоді хлопці зі «Сплін». «Орбит без сахара», «Выхода нет» й інші хіти зявились саме 98-му у платівці «Гранатовый альбом». Хтозна, може вони посприяли тому, що у серпні того ж року хлопці виступали «на розігріві» перед The Rolling Stones.

Й, тим часом мало хто знав, що вже восени 1998-го над своїм дебютним альбомом почала працювати Земфіра. Але це буде історія вже 99-го року, то ж повертаємось до своїх.

Співаком року (від «Золотої Жар-Птиці»), а також Заслуженим артистом України (наймолодшим Заслуженим артистом України) став Олександр Пономарьов. Й на радощах відкатав перший всеукраїнський «живий» тур на 25 міст. А вже Народного артиста у тому році отримав Іво Бобул, то був такий подаруночок від держави на 50-річчя співака. На радощах Іво видав одразу три компакт-диски з дібраним доробком: «Емігрантка», «Тополина любов», «Небеса твоїх очей».

З шансоном все було гаразад, адже за нього відповідав Гарік Кричевський. Співак ледь не щороку видавав нові альбоми,  тому 1998-й не став виключенням. «Улицы нашего города» — така собі касетка з 13-ма треками, як завжди, з романтичними назвами: «Капитан», «Крыша», «Днепровская делюга», «Шарики» і т.д. Як і його просунутий колега El Кравчук, Гарік Кричевський додає до альбому «ізюмінку» у вигляді Іntro. Ну, і кліпи звичайно знімає.


Отакий він був 1998-й. До появи пісні «Тает лед» залишалось 19 років.

N. Drizitskaya

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *